Як правильно писати переказ?
Як писати есе (твір-роздум)
Есе – публіцистичний твір, що пропонує роздум над якоюсь нетривіальною проблемою, есе пропонує індивідуальну позицію автора.
1. Не відволікайтеся під час прослуховування тексту; слухайте уважно, максимально зосередившись на читанні вчителя.
2. Під час першого прослуховування тексту намагайтеся уявити почуте в образах, а також час і місце, про які йдеться.
3. Після першого прослуховування тексту намагайтеся згадати, з яких за змістом частин він складається (частини співвідносні з абзацами) і в якій послідовності розгортаються події чи йде виклад думок. Протягом відведених п’яти хвилин між двома читаннями тексту можна занотувати в чернетці слова, словосполучення, прості речення, дати, умовні позначення (по суті, це має бути план переказу).
4. Під час повторного читання не намагайтеся записати абсолютно все чи майже все почуте в чернетку, краще занотовуйте ключові слова, словосполучення чи невеликі речення, дати й власні назви. Радимо при цьому в чернетці пропускати між записами по одному-два рядки для того, щоб потім уписати у вільні місця відтворене з пам’яті.
5. Написавши переказ у чернетці, уважно прочитайте й відредагуйте його (перевірте текст на предмет тавтології, багатства словника, поділу на абзаци, милозвучності, правописного оформлення тощо).
6. Уважно перепишіть редагований текст начисто.
7. Перевірте чистовий варіант переказу.
Мета есе – розвиток навичок самостійного творчого мислення та письмовий виклад власних думок.
Як збирати матеріал?
Гарна звичка – читати книгу з олівцем у руках. Якщо вас зацікавила якась ідея, думка, її можна позначити, а згодом зробити виписку. Так само добирають матеріал із газет, журналів, сайтів і дисків, підручників тощо.
Використовуючи виписку (цитату) у своєму висловлюванні, зазначайте, кому вона належить. Есе, в яких доречно вжито цитати, має місце посилання на статті, дослідження, факти, є більш аргументованим, глибшим за змістом.
При побудові власного висловлювання, за вимогами державної програми, треба виявляти вміння:
- дотримуватися структури тексту цього типу мовлення;
- висловлювати власні думки щодо запропонованої теми;
- логічно викладати їх, доречно та правильно аргументувати;
- добирати приклади з літератури, інших видів мистецтва, історії тощо;
- використовувати приклади для аналізу проблеми та переконливої аргументації, а не переказувати зміст творів або перебіг історичних подій.
СТРУКТУРА ЕСЕ
ВСТУП – це суть і обґрунтування вибору даної теми. Вступ складається із групи компонентів, пов’язаних логічно і стилістично.
На цьому етапі дуже важливо правильно сформулювати питання, на які ви збираєтесь знайти відповіді у своєму пошуку.
При роботі над вступом можуть допомогти відповіді на такі питання:
Чому тема, яку я висвітлюю, є важливою на даний момент?
Які поняття будуть вміщені у мої роздуми над темою?
Чи можу я поділити тему на декілька підтем?
Чи треба давати визначення термінам, вжитим у темі есе?
ОСНОВНА ЧАСТИНА – це теоретичні основи обраної теми та викладення основного питання. Ця частина передбачає розвиток аргументації, аналіз, а також їх обґрунтування, виходячи з конкретних даних, інших аргументів і позицій з цього питання. У цьому полягає основний зміст есе і це найскладніший етап. Тому важливе значення мають підтеми (підзаголовки), на основі яких здійснюється вживання аргументів.
Залежно від поставленого питання, аналіз здійснюється на основі таких категорій:
Причина – наслідок
Загальне – особливе
Форма – зміст
Частина – ціле
Постійна ознака – змінна ознака
У процесі побудови есе важливо пам’ятати, що один абзац має містити одне твердження і відповідне доведення, підкріплене ілюстративним або науковим матеріалом.
Велике значення для написання есе має вміння спостерігати. Об’єктом ваших спостережень та описів можуть бути різноманітні речі, живі істоти, процеси, дії і навіть почуття. У художньому описі (есе) кожен змальовує предмет по-своєму, таким, яким бачить його саме він. Ви можете не називати всіх ознак предмета. Ваше завдання – дати яскраве уявлення про предмет, передати своє враження про нього, свою оцінку.
ЗАВЕРШУЮЧА ЧАСТИНА – це узагальнення й аргументовані висновки з теми із вказівкою сфери застосування. Підсумок есе – це і додаткові пояснення, уточнення, підкріплення викладеного в основній частині. Для цього рекомендують вживати повторення, ілюстрації, цитати, вражаючі твердження.
Дев’ять правил написання креативного есе
Як радять писати есе? Правильно! Креативно. Що криється за цим словом? Швидше за все, політ думки, оригінальність тощо. Все просто: головне – засвоїти дев’ять правил.
1. Тільки позитивна мова (описувати краще те, що є, а не те, чого немає).
2. Слова-зв’язки (вони допомагають плавно переходити з однієї частини до іншої).
3. Різна структура речень. (Читати речення правильної структури нудно. Додайте кілька інверсій. Пишіть різні за довжиною речення.)
4. Зрозумілі слова. (Розумійте значення слів, які ви вживаєте в есе. Ви пишете, щоб уразити змістом, а не словниковим запасом. Вишуканість гарна, але в міру.)
5. Різні слова (синонімія.)
6. Лаконічність.
7. Кожне слово важливе (без повторів; кожне речення повинне нести унікальний зміст).
8. Активна життєва позиція.
9. Книги про есе — це здорово.
Бажаю успіху!
