o Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
o Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.
o Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.
o Більше діла — менше слів.
o Будь господарем своєму слову.
o Мовивши слово, треба бути йому паном.
o Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
o Від красних слів язик не відсохне.
o Від солодких слів кислиці не посолодшають.
o Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
o Від теплого слова і лід розмерзається.
o Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
o Впік мене тим словом, не треба й вогню.
o Гостре словечко коле сердечко.
o Де мало слів, там більше правди.
o Діла говорять голосніше, як слова.
o Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
o Добре слово краще, ніж готові гроші.
o Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
o За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
o З пісні слова не викидають і свого не вставляють.
o І від солодких слів буває гірко.
o Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе.
o Коня керують уздами, а чоловіка — словами.
o Красне слово — золотий ключ.
o Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.
o Краще переконувати словами, як кулаками.
o М'які слова і камінь крушать.
o На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.
o Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.
o Не кидай слова на вітер.
o Не так то він діє, як тим словом сіє.
o Шабля ранить тіло, а слово — душу.
o Слово — не полова, язик — не помело.
o Слова пристають, як горох до стінки.
o Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.
o Слово — вітер, письмо — грунт.
o Слово до ради, а руки — до звади.
o Слово до слова — зложиться мова.
o Слово може врятувати людину, слово може і вбити.
o Слово старше, ніж гроші.
o Удар забувається, а слово пам'ятається.
o Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.
o Чиєсь одне слово губить діло.
o Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
o Як овечка: не мовить ні словечка.
o Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
o Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.
o Перше погадай, потім повідай.
o Що кому треба, той про те й теребить.
o Байка байкою, а борщ стигне.
o Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.
o Не те гріх, що в рот, а те, що з рота.
o Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.
o Дурний язик попереду розуму біжить.
o Дурний язик — голові не приятель.
o Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.
o Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.
o Більше діла — менше слів.
o Будь господарем своєму слову.
o Мовивши слово, треба бути йому паном.
o Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
o Від красних слів язик не відсохне.
o Від солодких слів кислиці не посолодшають.
o Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
o Від теплого слова і лід розмерзається.
o Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
o Впік мене тим словом, не треба й вогню.
o Гостре словечко коле сердечко.
o Де мало слів, там більше правди.
o Діла говорять голосніше, як слова.
o Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
o Добре слово краще, ніж готові гроші.
o Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
o За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
o З пісні слова не викидають і свого не вставляють.
o І від солодких слів буває гірко.
o Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе.
o Коня керують уздами, а чоловіка — словами.
o Красне слово — золотий ключ.
o Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.
o Краще переконувати словами, як кулаками.
o М'які слова і камінь крушать.
o На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.
o Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.
o Не кидай слова на вітер.
o Не так то він діє, як тим словом сіє.
o Шабля ранить тіло, а слово — душу.
o Слово — не полова, язик — не помело.
o Слова пристають, як горох до стінки.
o Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.
o Слово — вітер, письмо — грунт.
o Слово до ради, а руки — до звади.
o Слово до слова — зложиться мова.
o Слово може врятувати людину, слово може і вбити.
o Слово старше, ніж гроші.
o Удар забувається, а слово пам'ятається.
o Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.
o Чиєсь одне слово губить діло.
o Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
o Як овечка: не мовить ні словечка.
o Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
o Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.
o Перше погадай, потім повідай.
o Що кому треба, той про те й теребить.
o Байка байкою, а борщ стигне.
o Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.
o Не те гріх, що в рот, а те, що з рота.
o Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.
o Дурний язик попереду розуму біжить.
o Дурний язик — голові не приятель.
